Недоторканість житла : гарантії та винятки (продовження)

Наступна частина узагальнення судової практики щодо розгляду клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи присвячена дотриманню вимог Кримінального процесуального кодексу при постановленні відповідних ухвал. Нагадуємо, що цей документ обговорено та схвалено на нараді суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ 21.05.2014 та на засіданні пленуму ВСС 17.10.2014.

 Увага до мотивації!

Відповідно до ст.370 КПК «судо­ве рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене ком­петентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального прова­дження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухва­лене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтвер­джені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення».

Всупереч наведеним вимогам значна кількість ухвал слідчих суддів про дозвіл на обшук не містить на­лежних і достатніх мотивів та підстав їх постановлення.

Наприклад, в ухвалі слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 3.04.2013 про надання дозволу на обшук у до­моволодінні в с.Ш. Катеринопіль­ського району Черкаської області обгрунтування та мотиви ухваленого слідчим суддею рішення практично відсутні. У мотивувальній частині ухвали після короткого опису змісту клопотання слідчого міститься лише вказівка на те, що слідчий суддя, заслухавши слідчого та прокурора, які підтримали клопотання, розгля­нувши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Прикладами невмотивованості ухвал є випадки, коли слідчі суд­ді обмежуються формулювання­ми про те, що «згідно з наданими органом дізнання матеріалами в

ході проведення досудового слідства встановлено, що до скоєння цього кримінального правопорушення може бути причетний житель Ін­формація 2 Особа 2, Інформація 1. Також установлено, що в домоволо­дінні за місцем проживання Особи 2 можуть бути наркотичні засоби».

Ухвала слідчого судді має містити посилання на конкретні матеріали кримінального провадження, дослі­дження яких дало слідчому судді під­стави для надання дозволу на обшук.

Наведений приклад свідчить і про існування проблеми використання слідчими суддями термінології, яка не відповідає КІІК, а саме «орган ді­знання», «проведення досудового слідства».

Особливо ретельно слід підходити до розгляду клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи з метою встановлення місцезнаходження роз­шукуваної особи, щоб не спричинити необгрунтованого порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів осіб, яким належить житло, а також осіб, у фактичному володінні яких воно перебуває

Так, слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області обгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на обшук житла батьків Г. у межах кримінального провадження за підозрою їхнього сина у вчиненні кримінального пра­вопорушення за ч.2 ст.190 КК. Під­ставою для обшуку слідчий зазначив те, що Г. відсутній за місцем свого проживання, оскільки переховуєть­ся від органів досудового слідства та суду. Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя мотиву­вав своє рішення тим, що в наданих суду матеріалах не міститься доказів того, що відшукувана особа пере­буває в зазначеному в клопотанні житлі, а також відсутні відомості про оголошення розшуку Г. на підтвер­дження факту його переховування від органу слідства.

 Строк дії ухвали.

Відповідно до ч.2 ст.235 КПК ухва­ла слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи по­винна містити відомості про строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали.

Однак існують випадки, коли слід­чим суддею в ухвалі взагалі не зазна­чено строку її дії.

Так, клопотання слідчого СВ Сакського МВ ГУ МВС в Автономній Рес­публіці Крим про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння осо­би задоволено, однак в ухвалі слідчого судді від 6.08.2013 не зазначено строк дії ухвали.

Задовольнивши клопотання про обшук, слідчий суддя Старокостянтинівського районного суду Хмель­ницької області в ухвалі від 13.01.2014 в резолютивній частині не вказав строку її дії, а також не зазначив речей, для виявлення яких надається дозвіл на обшук. “

Результати аналізу судової прак­тики свідчать про різні підходи до визначення строку дії ухвали. У де­яких ухвалах слідчий суддя дає чітку вказівку на період, протягом якого ухвала є чинною, визначаючи кінцеву дату строку дії останньої, в інших — зазначає, що така ухвала є чинною протягом одного місяця.

В ухвалі слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської об­ласті від 18.09.2013, якою задоволене клопотання слідчого про обшук у до­моволодінні в с.С. Уманського райо­ну, зазначений строк дії ухвали - до 27.09.2013.

Дещо по-іншому вирішують ці питання у своїх ухвалах слідчі судді інших судів, визначаючи строк дії ухвали — один місяць з моменту її ви­несення, тобто максимальний перед­бачений законом строк її дії.

Наприклад, такий строк визна­чений в ухвалі слідчого судді від 20.02.2013, якою задоволено клопо­тання слідчого СВ Шполянського РВ УМВС у Черкаській області про на­дання дозволу на проведення обшуку домоволодіння в с.Ж. Шполянського району.

У зв’язку із цим слід зазначити, що й ухвали, в яких визначено строк їх дії, й ухвали, в яких встановлено термін, відповідають вимогам, закріпленим у п.1 ч.2 ст.235 КПК.

При цьому необхідно враховувати, що наведена норма КПК встановлює максимальний строк дії ухвали про обшук, водночас визначений слідчим суддею строк має бути на­лежним чином обгрунтований на підставі дослідження доводів клопо­тання та матеріалів кримінального провадження.

 Оскарження — унеможливлене.

Ухвали про дозвіл на обшук, а та­кож про відмову в задоволенні клопо­тання про обшук не віднесені згідно з ч. 1 ст.309 КПК до ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційно­му порядку.

Проте, на порушення цих вимог, слідчі судді Таращанського районно­го суду Київської області в 5 ухвалах про дозвіл на обшук житла в резолю­тивній частині вказали на можливість подання апеляційної скарги на таку ухвалу до Апеляційного суду Київ­ської області протягом 5 днів із дня її проголошення.

Аналогічне посилання міститься в деяких ухвалах слідчих суддів інших судів, що є грубим порушенням норм кримінального процесуального закону.

Такі ж посилання містяться в ухва­лах слідчих суддів, якими клопотання про обшук повернено прокурору.

 Редакційні вади та виправлення.

Багато ухвал містять недопустимі редакційні неточності.

Так, в ухвалі слідчого судді Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 9.01.2014 зазна­чено, що ця ухвала діє до 9.01.2014 включно. Крім того, у цій же ухвалі вказано, що клопотання слідчого по­дається в порядку проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні від 2.11.2014, тобто дати, яка на момент розгляду клопотання ще не настала.

Результати аналізу судової прак­тики також свідчать про випадки фактичного виправлення слідчими суддями помилок або, як про це за­значається в резолютивній частині ухвал, про «усунення протиріч», які містила попередня ухвала.

Так, слідчий суддя Шевченків­ського районного суду м. Запоріжжя в ухвалі від 18.11.2013 зазначив: «Ви­вчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників кримінального проваджен­ня, які не заперечують проти внесення виправлень, суд вважає необхідним усунути протиріччя в ухвалі, оскільки з матеріалів провадження випливає, що слідчий за погодженням з проку­рором прокуратури Шевченківського району м.Запоріжжя клопочеться про отримання дозволу на проведення обшуку в особи, надаючи відповідні докази, а посилання судді в ухвалі про надання дозволу на обшук житла є наслідком описки, виправлення якої не стосуватиметься суті ухвали і не потягне погіршення становища підо­зрюваного».

Наведена ухвала була постанов­лена за таких обставин. 15 листопада 2013 року слідчий звернувся до слід­чого судді з клопотанням про обшук особи, яке було задоволено, однак, постановивши ухвалу, слідчий суд­дя дав дозвіл на обшук будинку, а не особи. Саме з причин існування такої неузгодженості 18.11.2013 слід­чий суддя, посилаючись на стст.537, 539 КПК, постановив ухвалу про усунення суперечностей, якою фак­тично дав дозвіл на обшук особи. Така практика не грунтується на положеннях, закріплених у КПК, оскільки, по-перше, слідчий суддя не уповноважений давати дозвіл на обшук особи, а по-друге, стст.537, 539 КПК регулюють порядок вирішення судом (а не слідчим суддею) питань, пов’язаних із виконанням вироку (а не ухвали слідчого судді).

 Часткове задоволення.

Результати аналізу судової прак­тики свідчать і про випадки частково­го задоволення клопотань про обшук. Слідчі судді задовольняють клопо­тання в частині надання дозволу на виявлення конкретно визначених речей або дають дозвіл на проведення обшуку на прибудинковій території та відмовляють у наданні дозволу на обшук житлових будинків.

Так, ухвалою слідчого судді Комін­тернівського районного суду Одеської області від 8.10.2013 було частково задоволено клопотання слідчого СВ Комінтернівського РВ ТУ МВС в Одеській області про обшук у кри­мінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, пе­редбаченого ч.І ст.310 КК, та дано до­звіл на обшук на території земельної ді­лянки №21, розташованої за Адресою 1 в с.К. Комінтернівського району Одеської області, та в розташованих на ній господарських будівлях і спорудах, крім житла (житлового будинку), де проживають м. та інші, з метою від­шукання та вилучення конопель та наркотичних засобів. Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що кримінальне провадження відкрите лише за фактом незаконного вирощу­вання коноплі на території земельної ділянки, і суду не надано доказів того, що наркотичні засоби можуть збері­гатися в зазначеному житловому бу­динку, тому слідчий суддя дав дозвіл тільки на обшук на території земельної ділянки та в розташованих на ній гос­подарських будівлях і спорудах.

Є випадки, коли слідчий суддя, навпаки, частково задовольняє кло­потання про обшук у приватному будинку, але відмовляє в задоволенні клопотання в частині проведення об­шуку надвірних споруд.

Слідчим суддям, необхідно вра­ховувати можливість часткового задоволення клопотання про об­шук, якщо клопотання стосується відшукання конкретно визначених речей, а також «інших предметів і відомостей, що мають значення для виявлення та фіксації обставин ско­єння злочину». У такому разі слідчий суддя може задовольнити це клопо­тання частково та дати дозвіл на про­ведення обшуку з метою відшукання виключно тих речей, які конкретно визначені в клопотанні слідчого або прокурора.

Наприклад, клопотання старшого слідчого СВ Миронівського РВ слід­чий суддя Миронівського районного суду Київської області задовольнив частково. Встановлено, що клопотан­ня та подані разом з ним матеріали не містили обгрунтувань та доказів сто­совно наявності підстав уважати, що за місцем проведення обшуку можуть бути інші заборонені в обігу речі, крім наркотичних.

Обгрунтованою є ухвала слідчого судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 17.01.2014, якою він частково задовольнив кло­потання слідчого про обшук.

17 січня 2014 року старший слід­чий СВ Городоцького РВ УМВС у Хмельницькій області Ч. звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку бу­динку, інших приміщень на території господарства та земельної ділянки, розташованих за Адресою 1, з метою виявлення та затримання Особи 3, ви­лучення майна, яким той незаконно заволодів.

Слідчий суддя, розглядаючи за­значене клопотання, встановив, що 21.09.2013 Особу 3 повідомлено про під­озру у вчиненні кримінального право­порушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК. Під час допиту як підозрюваного він повідомив, що проживає за Адре­сою 2. Однак після 5.10.2013 підозрю­ваний Особа 3 на виклики слідчого не з’являвся. 26.10.2013 СВ Городоцького РВ УМВС у Хмельницькій області Особу 3 оголошено в розшук, оскільки місце його перебування невідоме.

На підставі результатів досліджен­ня матеріалів кримінального прова­дження слідчий суддя констатував існування достатніх підстав уважати, що за місцем проживання Особи 2 може бути підозрюваний Особа 3, а тому органу досудового розслідуван­ня слід дати дозвіл на обшук вище­зазначеного домоволодіння з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Разом з тим слідчий суддя вважав, що клопотання в частині надання дозволу на проведення обшуку бу­динку, інших приміщень на території господарства та земельної ділянки, розташованої за Адресою 1, з метою вилучення майна, яким той незаконно заволодів, задоволенню не підлягає, оскільки слідчий не довів, що май­но, у незаконному заволодінні якого підозрюється останній, перебуває на території зазначеного господарства.

Також не підлягає задоволенню клопотання і в частині затримання Особи 3 в разі його виявлення на території вказаного домоволодіння, оскільки нормами КПК передбачено інший порядок затримання особи, яку підозрюють у скоєнні злочину.

Обгрунтованою є практика слід­чих суддів, які з метою виконання ч.З ст.235 КПК у резолютивній частині ухвал зазначають, що виготовляються дві ухвали про дозвіл на обшук, які чітко позначаються як копії.

                           ( Закон і бізнес № 51   20-26  грудня 2014 р.)