Народні депутати залишили без уваги численні звернення працівників апарату судів щодо неприпустимості відмови від раніше встановленого мінімального розміру їх посадового окладу. Відповідну норму буде скасовано з наступного року.
Ухваливши нову редакцію закону «Про державну службу» (проект 2490), у «Прикінцевих та перехідних положеннях» нардепи залишили норму, що перекреслює мінімальні гарантії в оплаті праці працівників апарату.
Принаймні поправку, яка б зберегла співвідношення оплати праці працівника апарату та судді, профільний комітет відхилив. Не подіяли на нардепів і звернення, що надійшли, як повідомив очільник комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Р.Князевич, «від Голови Конституційного Суду, всіх судів України, Державної судової адміністрації, Ради суддів, Вищої ради юстиції з приводу того, щоб не порушувати в правах помічників суддів і працівників апарату судів». Представники судової влади застерігали нардепів від звуження прав працівників апарату, «вбачаючи ознаки неконституційності в такого роду поправках».
Тому, Р.Князевич закликав колег «не провокувати зайві судові позови, зокрема до Європейського суду з прав людини і до КС», і зняти напруження, яке існує.
Однак у сесійній залі за цю пропозицію з двох спроб не назбиралося необхідної кількості голосів. Тим самим законодавець проігнорував рішення XIII з’їзду суддів щодо «неприпустимості під час підготовки та прийняття нового закону «Про державну службу» погіршення існуючих умов оплати праці працівників апарату судів, віднесення помічників суддів та наукових консультантів суддів Конституційного Суду до працівників патронатних служб.
Щоправда, закон набуде чинності з 1 травня наступного року, і до цього часу норма абз.2 ч.1 ст.147 закону «Про судоустрій і статус суддів» залишатиметься в силі. Та, як відомо, Кабмін на виконав навіть чинного положення про мінімальний оклад працівників апарату на рівні 30% зарплати судді.
_03_03.png)
