Уряд пропонує запровадити інститут стягнення в дохід держави необґрунтованих активів до закінчення кримінального провадження, під час якого й були виявлені такі активи.
Відповідний законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо механізму стягнення необґрунтованих активів на користь держави у порядку цивільного судочинства №5577 зареєстровано у Верховній Раді 22 грудня.
Документом пропонується передбачити, що стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження здійснюється за результатами розгляду позовної заяви Генерального прокурора України (виконувача обов’язків Генерального прокурора України) або заступника Генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Проектом уточнюється, що стягувати можна буде грошові кошти, цінні папери, платіжні документи, банківські метали і дорогоцінне каміння, якщо їх вартість перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно до прийнятого Радою Держбюджету-2017, такий розмір становитиме 3,2 млн гривень.
«На відміну від об’єктів спеціальної конфіскації, об’єктами стягнення необґрунтованих активів є майно, яке не має безпосереднього зв’язку зі злочином, в ході розслідування якого воно виявлено. При цьому, на відміну від конфіскації, стягнення необґрунтованих активів не є санкцією за вчинення правопорушення», — зазначено у пояснювальній записці до законопроекту.
Процедуру стягнення необґрунтованих активів проектом пропонується встановити у Цивільному процесуальному кодексі України з застосуванням загальних засад цивільного судочинства та особливостей, передбачених окремою главою цього кодексу.
Проектом Закону пропонується передбачити дві стадії розгляду справи про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави: попереднє судове засідання та розгляд справи по суті. На кожній з цих стадій судом будуть вирішуватися різні питання, від яких буде залежати хід судового розгляду справи.
«Зокрема, відповідач, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, має довести наявність у нього права власності на активи, зазначені у позовній заяві прокурора, правомірність підстав виникнення права власності на такі активи у відповідача, а також правомірність походження майнових прав відповідача на блага, зокрема, грошові кошти, за рахунок яких відповідачем були набуті активи, зазначені у позовній заяві прокурора», — уточнюється у поясненні до проекту Закону.
Зазначені справи пропонується доручити розглядати апеляційним судам у термін не більше трьох місяців. Рішення апеляційного суду може бути оскаржене у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Крім того, проектом Закону пропонується звільнити органи прокуратури від сплати судового збору при поданні позову до суду про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження.
Видання «Закон і бізнес» 23.12.2016
_03_03.png)
