У прес-службі Консультативної місії Європейського Союзу, про це розповів очільник служби захисту свідків Австрії та керівник операційного департаменту КМЄС Удо Моллер під час семінару для українських правоохоронців.
Він зауважив, що захист свідків – це досить радикальний захід, який застосовують в кримінальних розслідуваннях, часто — як крайній засіб. Слово «свідок» може дещо вводити в оману, бо у більшості випадків свідок — це колишній злочинець, що який є носієм інформації, яка може стати вирішальною для розкриття злочину.
Водночас є й інші, менш критичні способи захисту осіб, що пропонують поліції інформацію, зокрема цілодобова особиста охорона (коли охоронець супроводжує та охороняє свідка), відеоспостереження або судові заборони.
Експерт запевнив, що створення окремої структури для захисту свідків, не потребує великих витрат із без того проблемного держбюджету України, а в довгостроковій перспективі може і зекономити кошти. Для прикладу він навів досвід, який досліджувався в Швеції.
«Проведене в Швеції дослідження показало, що в середньому діяльність одного серйозного злочинця протягом 15 років завдає державі збитків в розмірі 2,5 млн. євро. Що набагато більше, ніж могла б коштувати програма захисту свідків, завдяки якій би вдалось запобігти злочину», — розповів У. Моллер.
Він також розвінчав деякі міфи про захист свідків, які з'явилися з детективних серіалів та кіно. Зокрема експерт розповів, що випадки отримання інформаторами нових імен, документів та переміщення в інше місто або країну — є скоріш винятками, ніж правилом.
Видання «Закон і бізнес» 25.04.2017 року
_03_03.png)
