Проведена процесуальна реформа не забезпечує неупередженого розслідування та судового розгляду. Зокрема, в частині визначення установ для проведення експертних досліджень та порядку розгляду клопотань про заходи забезпечення.
Проектом закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення кримінального судочинства» (№7547) пропонується виправити недоліки нововведень, запроваджених у Кримінальному процесуальному кодексі. Як наголошують автори, ці зміни внесені всупереч концептуальним засадам кримінального провадження, створюючи дисбаланс у правах та можливостях сторін.
Так, стверджується, що зміни до ст.132 КПК призведуть до паралічу в діяльності відповідних судів, органів розслідування і прокуратури. Адже клопотання слідчих і прокурорів можуть розглядатися лише у 25 місцевих судах обласних центрів — за місцем реєстрації відповідного органу.
Крім того, обов’язкове отримання ухвали на проведення експертизи та визначення суддею установи, яка її проводитиме, перетворює служителя Феміди на особу, яка збирає докази. Та й монополізація проведення експертиз виключно державними установами, на думку нардепів, обмежує сторони у можливостях збирати та подавати докази.
Не подобається авторам проекту і повернення до кримінального процесу, що існував до 2012 року, в частині оскарження та скасування постанови про порушення кримінальної справи. Тож цю норму хочуть вилучити з кодексу.
Решту положень пропонується відредагувати таким чином, аби спростити роботу насамперед слідчих та прокурорів.
Видання «Закон і бізнес» 05.02.2018 року
_03_03.png)
