03 серпня 2017 року суддею Новотроїцького районного суду було винесено рішення по цивільній справі про визнання незаконного наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Суть позову складався в тому, що позивач 03.06.2011 року була прийнята на посаду бухгалтера до відповідача. Потім 01.09.2016 року переведена на посаду економіста з планування, а 03.03.2017 року звільнена з займаної посади на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 кодексу законів про працю України – за прогули, тобто за відсутність на роботі з 18.04.2017 року по 03.05.2017 рік. В судовому засіданні позивач просила поновити її на посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки вважає її звільнення незаконним бо вона хворіла, що підтверджується доказами по справі.
Відповідач не погодившись з рішення Новотроїцького районного суду звернувся до Апеляційного суду Херсонської області про скасування даного рішення.
26 жовтня 2017 року рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області змінив рішення Новотроїцького районного суду від 03 серпня 2017 року, в частині судових витрат зменшивши їх. Такого самого висновку 06 березня 2019 року дійшов і Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який своєю постановою касаційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 03 серпня 2017 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 26 жовтня 2017 року залишив без змін.
Примітка: у відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 40
(розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу) Кодексу законів про працю України прогулом вважається ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Прес-служба Новотроїцького районного суду
_03_03.png)
